когнати


когнати
-ів, мн.
У римському праві – кровні родичі по чоловічій або жіночій лінії, які не знаходилися під владою глави даної сім'ї, але перебували з ним у когнатичній спорідненості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "когнати" в других словарях:

  • когнати́ческий — когнатический …   Русское словесное ударение

  • когнатический — когнатический, когнатическая, когнатическое, когнатические, когнатического, когнатической, когнатического, когнатических, когнатическому, когнатической, когнатическому, когнатическим, когнатический, когнатическую, когнатическое, когнатические,… …   Формы слов

  • когнатичний — а, е. Стос. до когнатів. •• Когнати/чна спорі/дненість згідно з римським спадковим правом – наявність родинних зв язків, які встановлюються в інтересах успадкування на основі кровного сімейного зв язку зі спадкодавцем …   Український тлумачний словник